***
Вітер, що танцює сільською вулицею,
пахне ясмином
і завтрашнім дощем.
Вітер, що біжить від лісу,
пахне сосновою глицею
і завтрашнім дощем.
Вітер, що летить по лугу,
пахне чебрецем і суницею,
береговою м’ятою і свіжоскошеним сіном…
О, ця трава польова!
Вчора ти стояла в пояс,
завтра ти ляжеш в копиці,
сьогодні ти пахнеш щастям –
чи смерть така ж солодка?
Лине у піднебесся фіміам матіоли.
Де царю Соломону братися до тебе, мала півоніє?
Собача троянда відмовляє розарій рожевими пелюстками,
а жаба-язичниця виспівує завтрашній дощ…
Літо! Літо Господнє! Літо Господнє сприятливе!
Вітрику, танцюю з тобою вулицею,
лечу за тобою лукою –
хай і моя душа пахне ясмином і сіном!
Трава польова, що завтра зів'яне…
Та дощ впаде на святих і грішних
і сонце зійде на праведних і лихих –
завтра.
Бо Вітер віє, де хоче…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Осень - Valentina Prokofjeva Сегодня утром, по дороге на работу, я как всегда проезжала по старой дороге мимо кладбища. Этой дорогой мне нравится ездить, потому что она сомаштабна человеку, в ней не теряешься, но как бы вписываешься в окружающую среду. Кругом сады, маленькие домики и узкая извилистая дорога по которой едва ли проезжают две машины. По ней нельзя торопится, и её объезжают любители скоростей.
В эти осенние дни принято зажигать свечи на могилках. Они так грустно светят своими огоньками, как будто о чём-то хотят нас предупредить. Но сегодня я как-то по новому на них обратила своё внимание и достав свой блокнотик, записала строки, которые легли мне на сердце.
